Особливістю й родзинкою цьогорічного Українського музичного ярмарку, звісно, став фестиваль «ДніПРО». Це безпрецедентна подія, коли об’єдналися в одну громадську й громадянську ініціативу компанії-учасники ярмарки (Юритмікс, Комора, Artmax, Лайтек, JSA, Екта безкоштовно поставили три сценічні конструкції, звук, світлодіодний екран для потреб фестивалю), українські ЗМІ (які інформаційно підтримали фестивальні дні ефірами, ротаціями музичного продукту, представленого на ДніПРО, анонсуванням подій тощо), українські виконавці (а це понад сто гуртів, які безкоштовно виступали протягом чотирьох днів фесту і репрезентували різноманітні напрямки музики від арт-року до електроніки, від джаз-тріп-хопу до етніки), українські слухачі (яких не злякала негода, які прийшли підтримати молодих і визнаних музикантів, для яких насправді несприятлива погода сьогодні в теле- та радіопросторі).

До речі, у рамках фестивалю «ДніПРО» пройшли фінали ще двох (!) фестивалів, а саме «BOOMfest» та «Рок у твоєму місті». Відзначимо також співпрацю з мистецькою агенцією Наш формат та лейблом електронної музики CTS, участю фестивалю «Yellow Submarine» та дитячого автентичного фольклорного театру «Дай Боже» в підготовці дитячого дня. До речі, «ДніПРО», на відміну від інших «профільних» фестивалів, увібрав в себе всі напрямки музики та варіанти подачі – від чистого виступу до театралізованих дійств. Крім того, на ньому були абсолютно відсутні територіальні обмеження, що дозволило представити музичні гурти з усіх куточків України. Молодим гуртам було надано змогу вперше виступити на масштабному фестивалі, а деяким – навіть уперше на великій сцені (як наслідок, колективи мали змогу засвітитися на радіо й телебаченні). Звісно, тут не обійшлося і без гучних імен – Енвер Ізмайлов, «Сестри Тельнюк», «Українські Барви», «Оркестр Янки Козир», «Mamanet», «Оратанія», «АтмАсфера», «Хорта», «ФлайzZzа» – усі вони радували своїми виступами відвідувачів Українського музичного ярмарку.

Професійність роботи фесту забезпечували перш за все технічні працівники сцен. І це хочеться особливо відзначити, адже на «ДніПРО» технічні питання вирішувалися досить швидко й професійно. Незважаючи на те, що у переддень фестивалю організаторам не дозволили розвести сцени територіально й була досить велика небезпека неможливості роботи сцен паралельно, усі питання полагодили (вхідна сцена працювала до 18 – 19 години, а дві сцени, що розташовані поруч, позмінно – одна з 11 до 16 години, а вечірня сцена – з 16 до 22 години).

Як ми вже зазначали, фестиваль «ДніПРО», з одного боку, вирізнявся тим, що на ньому було представлено колективи, яких не так часто можна побачити й почути в українському музичному просторі, а з іншого – технічна складова передбачала використання найкращого та найбільш якісного обладнання. І тут також свої корективи внесли терміни проведення ярмарку. Цьогорічний вересень відрізнявся тим, що це досить напружена й «завантажена» пора для прокатників. А однією з особливостей роботи компаній, які на нашому ринку є дистриб’юторами професійного звукового й світлового обладнання, - це те, що вони водночас є й туровими компаніями. Тому мобілізація сил на те, щоб таки поставити і сценічні конструкції, і забезпечити технічні райдери та і якісно залучити людський ресурс на роботу фестивалю, була насправді гідна подивування. Тут можна особливо відзначити співпрацю компаній, які погодилися технічно забезпечити фестиваль, і Спілки звукорежисерів України, що координувала роботу й залучила до співпраці окремих фахівців (зазначимо, що реалізував місію технічного директора фестивалю голова Спілки Володимир Різник).

Однак технічні райдери були забезпечені на всі сто відсотків. Наприклад, на великій (вечірній) сцені для потреб гітаристів було використано п’ять різних комбопідсилювачів. При цьому, ще один факт: мобілізація сил була надпотужною і через те, що фактично ні колективи, ні технічні працівники не мали часу на саунд-чеки. Відтак знайшли оптимальний вихід: чекалися два гурти (той, який має найбільш складне технічне завдання, і той, що виступатиме першим). Однак це зовсім не позначилося на якості звучання учасників фесту.

Ба більше, гурти відзначили для себе рівень професійної етики й просто людської доброзичливості технічної команди – і це при тому, що «ДніПРО» проходив цілком на громадських засадах. До речі, саме коректність, толерантність і взаємоповага були основними критеріями для всіх організаторів фестивалю. Це дуже допомагало, коли слухачів не було аж занадто багато. З приводу того, що публіка збиралася не тисячами, говорити насправді прикро. Бо насправді не так часто українські меломани мають змогу почути на відкритому майданчику Енвера Ізмайлова чи «Vexlarsky orchestra», Кирила Стеценка чи «Jungleman»… Що ж, старт фестивалю видався справді потужним, а тому можна сподіватися на пожвавлення зацікавленості цією подією більшості української публіки.

Наприкінці хочеться зазначити, що Український музичний ярмарок відбувся, а це знову – свідчення розвитку нашого музичного ринку. Були свої плюси, були й недоліки. Отож сподіваємося, що наступний рік відзначатиметься урахуванням усіх цих складових і до наступних «Українського музичного ярмарку – 2009» та фестивалю «ДніПРО».