Допомога у пошуку фахової інформації про музичні інструменти та обладнання:

Отримати інформацію від певного члена Асоціації: закритий

Новини у світі музики

Королева оркестру – скрипка (особливості, як обрати)

 

 

Складно зустріти людину, яка ніколи не чула скрипки або хоча б про скрипку. І це не дивно, адже її історія налічує вже більше п'яти століть, протягом яких цей інструмент вважається, мабуть, самим вишуканим і витонченим, при цьому вимагає точного налаштування та дбайливого ставлення. Інструмент-аристократ, королева оркестру, інструмент ангелів або диявола – ось лише деякі прізвиська, які отримала скрипка.

Звучання скрипки настільки виразно, що здатне передати всю гаму почуттів виконавця або композитора, викликавши при цьому справжні і глибинні емоції у слухачів. Тембр звучання скрипки залежить від майстерності виконавця і вибору струн: для басових характерний густий, насичений і «суворий» звук, для середніх – м`який і оксамитовий, для струн верхнього регістру – яскравий і дзвінкий.

Скрипка відмінно звучить з духовими інструментами, клавішними та іншими струнними. У симфонічному оркестрі скрипки утворюють майже третину складу, при цьому перші скрипки грають верхній голос або мелодію, другі – нижній або акомпанують.

Історія

Як далеких предків скрипки можна розглядати індійську ліру, польську скріпіцу (ребеку), російську скрипель, арабську ребаб, британську кроту, казахський кобиз, іспанську фідель. Завдяки цим інструментам струнні отримали свій розвиток, у тому числі і скрипка. Це зараз скрипка вважається шляхетним інструментом, але ж спочатку це був інструмент бідняків – на ній грали селяни і бродячі артисти.

По-справжньому аристократичним цей інструмент став в кінці XVI століття, коли Карл IX замовив скрипки для своїх палацових музикантів. З тих пір почався тріумфальний час для скрипки. Концерти для скрипки можна зустріти серед творів майже всіх геніальних композиторів, серед яких Моцарт, Вівальді, Чайковський, Брамс, Дворжак, Хачатурян, Мендельсон і багато інших.

В даний час скрипку можна почути не тільки в класичному оркестрі, але і в таких музичний жанрах, як джаз, кантрі, рок-і поп-музику.

Особливості будови скрипки

Скрипка – це досить складний інструмент в плані його виготовлення, що вимагає скрупульозності і майстерності. Інструмент складається більш ніж з 70-ти деталей, багато з яких дерев'яні, а дерево, як відомо, вимагає серйозного підходу до вибору, обробці і подальшого звільнення. За багаторічну історію існування скрипки, майстри застосовували для її виготовлення різні види деревини: ялина, клен, вільха, липа, тополя, груша, акація, горіх, експериментуючи і намагаючись знайти краще звучання. Кращим матеріалом для скрипки вважаються дерева, які виросли в горах. Обумовлено це тим, що вони мають підвищену стійкість до перепадів температури і вологості.

 

 

Для скрипки велике значення має лак. Він не тільки визначає зовнішній вигляд інструменту, але і забезпечує йому довговічність і збереження звучання.

 

 

Елементи скрипки і аксесуари

  • Корпус. Складається з верхньої та нижньої дек, з`єднаних обичайками. На верхній деці розташовані звукові отвори довжиною 76-78 мм.
  • Шийка, на яку кріпиться гриф. Саме за шийку тримають скрипку під час гри.
  • Гриф, що виготовляється зазвичай з чорного дерева.

 

 

  • Верхній і нижній порожки. Верхній призначений для проходження струн над грифом і кілками, нижній – для кріплення струнотримача, який плавно перегинається через нього.

 

 

  • Струнотримач, який відповідає за звучання струн, виготовляється з твердої деревини і кріпиться за допомогою жильної або синтетичної петлі за спеціальний ґудзик. Якщо струнотримач важкий, а довжина петлі підібрана невірно, то струни будуть деренчати. Тому петлю необхідно вибирати синтетичну і обов'язково з можливістю регулювання, а струнотримач – вуглепластиковий з вбудованими машинками. Для настройки скрипки використовують струнотримач з квінтовими машинками для будь-якого типу струн, але такі струнотримачі є важкими. Для металевих струн підійде металевий струнотримач, для жильних – дерев`яний. Оптимальний варіант: струнотримач з чорного дерева, на якому встановлено дві квінтові машинки.

 

 

  • Струни. Для скрипки струни виготовляють з різних матеріалів, найпопулярнішим з яких є сталь. Саме сталеві струни дають чистий звук. Хоча вони і є досить жорсткими, але грати на них простіше.
  • Каніфоль, яка індивідуально підбирається для струн. Наприклад, для сталевих струн підходить тверда жорстка каніфоль. Безпосередньо перед використанням нової каніфолі волосся смичка необхідно протерти спиртом.

 

 

  • Обичайки, що представляють собою шість дерев`яних пластинок, вигнутих за формою дек.

 

 

  • Колки, призначені для натягу струн. Колки та їх отвори повинні мати однакову конусність, легко обертатися і не виходити за межі колкової коробки.

 

 

  • Підборідник – спеціальне пристосування для розташування скрипки між підборіддям і плечем і розташовується безпосередньо під підборіддям, що і випливає з назви. Буває глибоким, плоским, високим і низьким – вибір залежить від висоти розташування над декою, кривизни поверхні інструменту, розташування поверхні для кріплення. Підборідники можуть розташовуватися зліва від струнотримача або по центру інструменту.

 

 

  • Місток, який також використовується для фіксації скрипки між підборіддям і плечем музиканта і спирається-о-пліч. Якісним містком вважається той, який можна вигинати, підлаштовуючи його форму під своє плече.

 

 

  • Підставка. Вона повинна бути ідеально рівною і тонкою, від цього залежать повнота і тональність звуку. Чим твердіше дерево, з якого вона виготовлена, тим тонше може бути підставка.

 

 

  • Смичок – невід`ємний елемент гри на скрипці. Як і скрипка, смички можуть бути різних розмірів. Смичок складається з дерев'яної палиці і волоса. Волос смичка повинен бути натуральним, тобто, кінським, краще білим. Як для бюджетного варіанту можна використовувати синтетичні матеріали, але лише на початковому етапі навчання.

 

 

Різноманіття скрипок

За методом виготовлення скрипки діляться на наступні категорії:

  • Майстрові – це скрипки ручної роботи, виготовлені на замовлення під конкретного музиканта. Такі скрипки дуже індивідуальні і коштують вони дорого.
  • Фабричні (мануфактурні) – це старовинні скрипки, виготовлені вручну в XIX-ХХ століттях майстрами невеликих фабрик. Багато з таких скрипок вже втратили свою зовнішню привабливість, були неодноразово відремонтовані, але цінуються як раритет.
  • Заводські – найбільш поширена категорія скрипок. Їх вибір досить багатий, причому вартість і якість можуть різнитися вельми суттєво.
  • Електричні – скрипки, звук яких ми чуємо, завдяки спеціальному підсилювачу. Такі інструменти набирають популярність, але є і противники «синтезованого звуку». Ця скрипка не для оркестру, так як її звучання сильно відрізняється від інших інструментів за тембром і тональністю, зате вона дуже популярна у сольних виконавців інструментальної музики. Вона набагато важче звичайної скрипки, що створює додаткові труднощі і незручності під час гри, і вимагає додаткових аксесуарів.

 

 

За розміром скрипки можна розділити на кілька видів:

  • 4/4 – чотири чверті (або ціла) – найбільш поширена і за розміром велика скрипка. Зазвичай на ній грають дорослі музиканти.
  • 1/2 – одна друга – використовується для гри учнями середніх класів музичних шкіл віку 9-10 років, а також для більш молодших, але великих, високих дітей.
  • 3/4 – три чверті – є перехідним варіантом між 1/2 і цілої 4/4 скрипками, в основному для учнів 12-15 років.
  • 1/4 – одна чверть – скрипка для молодших дітей віком 4-9 років.
  • 1/8 і 1/16 – скрипки найменших розмірів для музикантів-малюків.
  • 7/8 – рідкісний розмір скрипки. Такі інструменти можна зустріти серед шедеврів знаменитих італійських майстрів, великих Аматі і Страдіварі.

 

 

До речі, майстрові скрипки зазвичай є повнорозмірними.

Особливості догляду за скрипкою і смичком

Зберегти інструмент в належному вигляді нескладно, досить дотримуватися наступних рекомендацій:

  1. Зберігайте скрипку далеко від нагрівальних приладів і прямих сонячних променів.
  2. Дотримуйтеся режиму вологості, це дасть змогу запобігти розтріскуванню і утворенню грибка і цвілі. Ідеальна вологість 40-60%.
  3. Зберігайте і переносьте інструмент в щільному футлярі. Бажано придбати спеціальний мішечок з шовкової тканини для зберігання в ньому скрипки і смичка.

 

 

  1. Оберігайте скрипку від перепаду температур: чи не діставайте її відразу з футляра, коли принесли з холоду в тепле приміщення, почекайте хвилин 15-30.
  2. Регулярно чистіть інструмент: після кожної гри протирайте струни, шийку і деки м'якою сухою тканиною. Щоб видалити жир і бруд, можна використовувати спеціальні засоби для очищення і полірування.

 

 

  1. Придбайте кілька м`яких серветок: одна – для очищення деки, грифа і струн від каніфольного пилу, інша – для видалення бруду і поту з шийки і обичайки, третя – для протирання поверхні корпусу скрипки і надання йому блиску.
  2. Щодня перевіряйте стан підставки, яка може зміститися або нахилитися (особливо з новими струнами).
  3. Доглядайте за смичком: перед кожною грою необхідно наносити каніфоль на зовнішню сторону кінського волоса смичка, після гри обов'язково потрібно розслабити смичок, щоб кінський волос злегка провисав, колодочку і тростину протирайте сухою м'якою серветкою, при забрудненні можна використовувати спеціальні засоби.

 

 

  1. Щоб суха каніфоль не сипалася на інструмент, розміщуйте смичок в спеціальний шовковий мішечок.

Як вибрати скрипку?

Для відповіді на питання вибору скрипки спочатку задайте собі ряд інших питань. Яка мета придбання інструменту? Хто на ньому буде грати? Де він буде використовуватися? Якщо відповіді отримані, то перейдемо до практичних порад.

Якщо ви збираєтеся навчатися грі на скрипці, то електроскрипка вам не підійде, так як з неї важко витягти чистий рівний звук.

Для навчання доцільно придбати звичайну заводську скрипку, якщо ви не новачок, зверніть увагу на професійний інструмент іменитих виробників.

Правильно вибирайте розмір скрипки, виходячи з розміру та віку музиканта, який буде грати на ній. Щоб визначитися з розміром скрипку ставлять на ліве плече і витягають ліву руку вперед без напруги. Головка скрипки повинна вільно розташовуватися в долоні і доходити до її середини, а ліва рука – без напруги охоплювати завиток скрипки.

 

РОЗМІР 1/8 1/4 1/2 3/4 4/4
ЗРІСТ (см) 105-115 115-125 125-135 135-145 154 і більше
ДОВЖИНА
РУКИ (см)
44-47 48-52 53-56 57-60 60 і більше
ВІК (років) 4-5 5-7 7-9 9-11 11 і більше
ДОВЖИНА
СКРИПКИ (см)
43 48 52 55 59

 

Оцініть вагу скрипки, щоб гра на ній не викликала дискомфорту і затиску м`язів.

 

 

Вибір скрипок зараз досить великий, щоб не загубитися серед цього різноманіття і вибрати «свій» інструмент, скористайтеся послугами консультантів в музичних магазинах або порадами досвідчених музикантів і майстрів. Успіхів у творчості!

 

Інформацію надала компанія «Ін-Джаз»